Блог вчителя-дефектолога Лєонової Тетяни Володимирівни

Мнемотехніка - сучасна технологія підвищення

продуктивності освітнього процесу

В статті розкрито актуальність мнемотехніки як технології ефективного засвоєння інформації в умовах сучасної педагогічної освіти з метою набуття учнями міцних знань, розкрито деякі мнемотехнічні прийоми поліпшення засвоєння складної інформації, що не має встановлених логічних зв’язків між її елементами і потребує тривалого зберігання та подальшого відтворення.

Ключові слова: мнемотехніка, запам’ятовування, образна пам'ять.

Сучасні вимоги європейського рівня розвитку освіти сприяють вільному вибору засобів навчання та максимальній самореалізації в умовах психологічного комфорту. Визначення самоцінності особистості дитини, сприйняття її такою, якою вона є, слугує інтересам та потребам учнів, забезпечує розвиток творчості, відповідальності, зберігає психічне та фізичне здоров’я, що гарантує високу якість освіченості.

Тому необхідним є обґрунтування і впровадження у практику нових технологій, здатних забезпечити міцні й ґрунтовні знання учнів.
Принцип міцності і дієвості результатів навчання має для початкової ланки виняткове значення, адже вона - фундамент освіти людини.

Основним шляхом досягнення міцності і дієвості знань є врахування і практична реалізація особливостеймнемічної діяльності молодших школярів у навчально-виховному процесі. На забезпечення міцності засвоєння навчального матеріалу на практиці спрямовано реалізацію всієї системи навчальної діяльності школи. При цьому враховується, що наочне, показане, побачене на довше зберігається в пам’яті. Процес запам’ятовування проходить інтенсивніше при умові залучення дітей до активної мислительної діяльності, використання ними операцій порівняння, аналізу, синтезу, класифікації, узагальнення. Ефективним у початкових класах є своєчасне використання пам'яток, таблиць, інструкцій, зорових опор, які допомагають учням поступово, без перевантаження сприймати і запам'ятовувати значущі об’єкти.

На важливість міцного засвоєння знань вказував В.О. Сухомлинський. «Ваше найважливіше завдання, - писав він, звертаючись до вчителів початкових класів, - закласти міцний фундамент знань. Настільки міцний, щоб учителям, які працюватимуть після вас, взагалі не треба було думати про фундамент»

Дослідження педагогічних основ розвитку процесів запам’ятовування показали, що молодший шкільний вік характеризується значними якісними змінами, які відбуваються у розвитку пам'яті дитини. Під впливом навчання у молодшого школяра формується логічна пам'ять, яка відіграє основну роль у засвоєнні знань. Активному розвитку пам'яті дітей у перші роки навчання сприяє розв'язок спеціальних мнемічних задач, які виникають перед дітьми у відповідних видах діяльності.

Щоб заучування, яке формується в учнів під впливом щоденних вимог школи, не ставало механічним, треба поступово виробляти у дітей досконаліші прийоми заучування. У вимогах до кінцевих результатів засвоєння знань з кожного предмета виділяють: ознайомлення, запам'ятовування, відтворення, самостійне застосування. Те, що учень має засвоїти міцно, вимагає самостійного застосування знань

Актуальною проблемою психолого - педагогічної науки стають методики ефективного засвоєння різноманітної інформації. Постійне збільшення обсягу інформації у поєднанні з високою конкуренцією та вимогами суспільства,із одного боку,приводить до інтенсифікації освітнього процесу,а з другого – до цілої низки порушень психічного та соматичного здоров’я школярів. Проте одним із завдань сучасної освіти є не лише надання високого рівня знань, а й збереження здоров’я людини.

Виникла потреба замінити таку модель освіти, в якій вчитель у репродуктивно-відтворювальній формі передає знання учням,на синергетичну модель. У такому разі вчитель співпрацює з учнем у продуктивно-інтерактивній формі,а учень є активним співучасником навчально-виховного процесу, а не пасивним об’єктом навчання.

Одним із важливих принципів сучасної освіти є оптимізація навчання через застосування новітніх освітніх психолого-педагогічних технологій і, зокрема, «мнемотехніки».

Мнемотехніка належить до здоров’язбережувальної технології, що забезпечує оптимізацію розумової діяльності в умовах сучасної освіти. Мнемотехніка (від грецької-пам’ять і мистецтво) – це спосіб покращення нової інформації шляхом утворення асоціативних зв’язків за допомогою спеціальних методів і прийомів. Мнемотехнічні прийоми передусім застосовують для поліпшення засвоєння складної інформації, що не має встановлених логічних зв’язків між її елементами з погляду людини, яка її запам’ятовує, і потребує тривалого зберігання та подальшого відтворення,наприклад: послідовність цифр, телефонні номери, історичні дати, формули.

Можливе запам’ятовування за допомогою мнемотехніки також слів, термінів, географічних назв, граматичних правил, імен та прізвищ тощо. Застосування мнемотехніки поліпшує показники обсягу та точності запам’ятовування і розвитку пізнавальних процесів, підвищує тривалість зберігання та якість відтворення засвоєної інформації.

Мистецтво запам’ятовування було особливо важливим для людства ще у дописемний період історії. Так,жерці, шамани, оповідачі, музиканти, торгівці повинні були запам’ятовувати значний обсяг інформації.

Перші згадки про мнемотехніку, або мнемоніку, як і сам термін,з’явились у Стародавній Греції. Греки настільки обожнювали пам’ять,що у їхній міфології з’явилась богиня пам’яті Мнемозіна, яка була матір’ю дев’яти муз, покровителькою всіх мистецтв. Вважається, що термін «мнемотехніка» придумав Піфагор Самоський (570-490рр.до н.е.) – давньогрецький філософ і математик. Відомий філософ і вчений Аристотель також був обізнаний із мистецтвом запам’ятовування . Він розглянув питання пам’яті в одному із своїх трактатів «Про пам’ять». Вагомий внесок у становлення мнемотехніки зробили римські філософи, оратори, спеціалісти поліпшення пам’яті. Так, одна з найдавніших робіт: «Риторика», що збереглася, містить дані про мнемонічні прийоми й особливості їх застосування, датується приблизно 86-82 рр.до н.е. і належить Цицерону – давньоримському політикові і філософу, блискучому ораторові. Одним з відомих прихильників мнемотехніки вважають давньоримського державного і політичного діяча, диктора, полководця, письменника Юлія Цезаря.

У проекті Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки одними зі стратегічних напрямків розвитку освіти є такі:

- створення й забезпечення можливостей для реалізації різноманітних освітніх моделей,форм і засобів здобуття освіти;

- забезпечення доступності та неперервності освіти впродовж життя;

- розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті,підвищення якості освіти на інноваційній основі.

На мій погляд, зазначені процеси неможливі без уміння ефективного засвоєння інформації.

Засвоєння нової інформації – це важливий аспект інтелектуальних можливостей учнів,що визначає результати їхнього вміння навчатися. Як відомо, на початковому етапі процесу навчання основним завданням є динамічний розвиток та формування навичок обробки інформації. А коригування процесу навчання в напрямку інтеграції з мнемотехнічними методами та прийомами приводить до підвищення ролі аспекту навчання, що сприяє успішному засвоєнню учнями знань, умінь та навичок. Саме тому вміння ефективно засвоювати інформацію є одним з найважливіших моментів навчального процесу, а невміння – може викликати певні психологічні проблеми, які проявляються у невпевненості в собі та у своїх можливостях, у зниженні мотивації до навчання та погіршенні навчання. Існують типові проблеми під час обробки інформації:

· труднощі під час логічної обробки нелогічної інформації (послідовність цифр, телефонні номери, історичні дати,показники,формули,іноземні слова, терміни, географічні назви, граматичні правила, імена та прізвища);

· інтерференція (витіснення попередної інформації потоком нової інформації);

· відсутність раціонального повторення та закріплення;

· слабка мотивація;

· механічне запам 'ятовування

· низька концентрація уваги;

· відсутність відповідних навичок для полегшення засвоєння нової інформації.

Мнемотехніка ефективно допомагає розв 'язати зазначені проблеми завдяки формуванню відповідних навичок,творчому підходу та створенню ситуації успіху,що є найдоцільнішою мотивацією процесів ефективного навчання. Аналіз останніх досліджень з проблеми формування здоров'язбережувального освітнього середовища через реалізацію освітніх технологій у навчально-виховному процесі свідчать про спроби вчених переглянути загальні підходи до його формування, з’ясувати новий зміст, форми та методи реалізації означеної проблеми в умовах сучасної освіти. Отже, науковці вважають, що поняття здоров 'язбережувальна можна віднести до будь-якої педагогічної технології, яка у процесі реалізації створює необхідні умови для збереження здоров'я головних суб'єктів освітнього процесу - учнів та вчителів. Обробка інформації відбувається завдяки використанню ними своїх природних можливостей (образне мислення,ворчий потенціал), що допомагає сформувати навички залічувати мнемотехніку до здоров’ябережувальних технологій Використовуючи у своїй діяльності методики мнемотехніки, які побудовані на розвивальних іграх,креативному мисленні, груповій роботі, організовуючи художню, художньо-мовленнєву та мовленнєво-побутову діяльність, різноманітні форми пізнавальної діяльності, технологія мнемотехніки сприяє розвиткові пізнавальних здібностей особистості. Таким чином, упровадженя технологій мнемотехніки в сучасну освіту є актуальним, тому що:

методики мнемотехніки належать до здоров ‘язбережувальних технологій;
вони сприяють поліпшенню ефективності засвоєння нової інформації;
розвивають комунікативні та пізнавальні здібності особистості;
розвивають творче, логічне й образне мислення;
формують навички самонавчання;
підвищують упевненість у власних можливостях. Основними мнемічними процесами є: збереження, забування, відтворення і впізнавання. Відомо, що пам'ять - найбільш тренований пізнавальний процес. Головна умова розвитку пам'яті - вправи і тренування. Адже саме на пам'ять у процесі навчання припадає особливе навантаження. Від рівня розвитку мнемічних процесів здебільшого в чому залежить успішність навчання школярів. На думку американського психолога Л.Терстоуна,існує набір незалежних здібностей, які визначають успішність інтелектуальної діяльності. зокрема: словесне розуміння; мовна швидкість; числовий фактор; просторовий фактор; асоціативна пам'ять; швидкість сриймання; індуктивний фактор.

Роль мнемотехніки полягає в компенсації саме “природних недоліків” у пам’яті людини. Загальновідомо, що обробка, зберігання і відтворення отриманої інформації – це важливий аспект інтелектуальних можливостей людини, що визначає її здатність до самоосвіти і розвитку. Авторами посібника «Мнемотехніка – технологія ефективного засвоєння інформації» створено єдину класифікацію всіх способів, що поліпшують засвоєння нової інформації, та надано визначення термінів і понять запропонованих методів і прийомів. Провівши аналітичний огляд методів та прийомів мнемотехніки, що описані у літературі, та узагальнивши власний досвід використання таких прийомів, було виокремлено 5 методів: перетворення, зв’язування, порядкова система, підсилення та збереження, кожен з яких складається з певної кількості мнемотехнічних прийомів.[8] Методика мнемотехніки ґрунтується на науковій основі і спрямована на вивчення явища запам’ятовування великої кількості інформації, її обробку для довготривалого зберігання та комфортного відтворювання. При отриманні інформації дитина виступає не в ролі об’єкта, а суб’єктом інформації, що дає змогу їй з цією інформацією працювати. Таким чином, використовується принцип гуманістичного навчання, що є основою європейського рівня розвитку освіти. відбувається розвиток довготривалої пам’яті, збільшується лабільність ЦНС. Використання технології «Мнемотехніка» в навчальному процесі початкової освіти дає можливість навчити дитину легко вчитися, отримувати задоволення від створеної ситуації успіху, готувати учня початкової школи до навчання в середній, полегшуючи процес адаптації до навчання в нових умовах 5 класу. Завдяки цьому:

-розширюються творчі можливості дитини, завдяки гармонійній роботі лівої (логіка) і правої (творчість, образне мислення) півкулі головного мозку;

-формується вміння ефективно і самостійно вчитися;

-підвищується самооцінка дитини завдяки результативності у навчанні;

-зменшуються стреси від навчання;

-збільшується навчальна мотивація, а з нею успіхи;

-звільняється час від зазубрювання для продуктивної та творчої роботи;

-розвиток образної пам’яті допомагає сприймати навколишній світ у всій красі; набагато збільшується творчий потенціал;

-людина стає більш самостійною в інтелектуальній та практичній роботі, а це підвищує її адаптацію у соціумі.

Прийоми мнемотехніки полегшують запам’ятовування дітьми нової інформації та збільшують обсяг пам’яті шляхом утворення додаткових асоціацій. там, де ми читали інформацію у вигляді слів, які складаються з букв, знаків, і нічого не «бачили», не створювали поняття образу, там вона не завжди залишає слід у пам’яті.

Кінестетична пам’ять — це пам’ять на рухи та відчуття. Діти, в яких розвинутий цей вид пам’яті, не тільки легко уявляють події, а й самі відтворюють їх. Цей метод краще підходить для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, яким подобається рухатися. Наприклад: Івасик іграшками грався, а по двору ішов індик. Івась побачив і злякався, і від індика в дім утік. (Н. Забіла) Вивчаючи цей вірш за допомогою кінестетичної пам’яті, дітям треба уявити себе хлопчиком Івасиком і виконувати всі дії, що є у віршику (гратися іграшкою, імітувати ходу індика, зобразити переляк, швидко побігти в дім).

За допомогою методу «Піктограм» можна змусити дитину переказати нецікавий текст, котрий важко уявити? Для цього знайомимо дітей з піктограмами, значками, у які можна вставити будь-яку інформацію. Читаючи слова, речення, діти мають асоціювати їх із певним значком (у кожної дитини він може бути свій). Наприклад: дерево, злий чоловік, веселий день, добра людина , подарунок, струмок . Дивлячись на піктограму, діти відтворюють вірш або текст, оскільки інформація, з якою він асоціюється, уже закладена. Пізніше, коли ця навичка буде відпрацьована, достатньо піктограму по- бачити у своїй уяві, і вся інформація надійно збережеться в пам’яті. Цим методом можна користуватися і під час написання переказів.

Завдяки вмінню складати й уявляти піктограми, учні легко запам’ятовують будь-який текст на уроках читання, природознавства.

Асоціація – в перекладі означає зв'язок. Коли ми чуємо слово, звук, бачимо колір, відчуваємо щось на дотик, смак, то в нашій уяві виникає зв'язок (цих слів, звуків, дотиків) з іншими, які зустрічалися в нашому житті. Як правило, ці слова знаходяться в довготривалій активній пам'яті. Тому зв'язок з цими словами забезпечує кращий спосіб зберігання та відтворювання інформації.

Метод перетворень - коли ми пропонуємо дітям запам'ятати ряд слів, то на перших заняттях, вони, як правило, з'єднують слова. Тому ми пропонуємо дітям зв'язати пари слів за допомогою методу парадоксальних перетворень (того, чого не може бути). Ця вправа називається: "Незвичайне та небувале».

Метод трансформації – це метод чіткої взаємодії логіки та уяви. Цей метод є одним із авторських методів засновника школи "Ейдетика" І. Ю. Матюгіна. За допомогою логіки знаходимо потрібні елементи в пропонованому слові. Потім за допомогою уяви трансформуємо в потрібний образ.

Метод Цицерона це – метод пригадування інформації, яка пов’язується з місцем її виникнення. Цицерон для запам’ятовування використовував власний будинок. На стінах, стелі, дверях своєї оселі він розвішував тези промов.

Цей метод базується на зорових асоціаціях: потрібно ясно уявити собі предмет, який необхідно запам’ятати, і поєднати його образ з образом певного місця, який легко «виймається» з пам’яті. Записування вчителем матеріалу на дошці, вивішування плакатів і схем на стінах класного кабінету допомагають учням легко пригадати інформацію уроку, тим більше, якщо вона була незвичайна, фантазійна, казкова.

Метод Аткінсона. Це метод запам’ятовування іншомовних слів, заснований на використанні ключових слів або фонетичних асоціацій. Широко застосовується під час вивчення іноземних мов. Іноземні слова учні уявляють у зв’язку з їхнім звучанням як щось смішне, цікаве, незвичайне. Тому одразу відпадає необхідність у зазубрюванні.

Метод запам’ятовування цифр та чисел на уроках математики. Цифри та числа треба розфарбувати уявою. Кожну цифру учень перетворює в образ, який вона йому нагадує. Є.В.Антощук пропонує наступні асоціації:

1 – Буратіно (і будь-який казковий герой);

2 – лебідь (та будь-який птах);

3 – двогорбий верблюд (і всі екзотичні тварини);

4 – стілець догори ногами (і всі меблі);

5 – яблуко (фрукти);

6 – комп’ютерна мишка (і будь-яка техніка або посуд);

7 – прапорець (різного кольору);

8 – велосипед (і все, що з колесами);

9 – барабан (і будь-який музичний інструмент, або будь-яка риба);

0 – м’яч, бублик. Цей метод дозволяє легко вивчити таблицю множення, ділення, склад чисел.

Метод «Ефект присутності» це - створення у свідомості учнів образних картин, пов’язаних із актуалізацією різноманітних рецепторів (зорового, слухового, тактильного тощо), що сприяє легкому запам'ятовуванню складної інформації.

Як відомо, у кожної людини працюють в різній мірі три механізми пам’яті: слухова, зорова, рухова. І якщо в процесі навчання всі вони цілеспрямовано використовуються, то рівень засвоєння нового матеріалу підвищується завдяки систематизації прийомів і методів мнемотехніки.

ВИСНОВКИ

В статті проведене практичне дослідження та доведена ефективність мнемотехнічних при йомів, які несправедливо забуті на сучасному етапі викладання предметів в початковій школі. Застосування запропонованих прийомів дозволяє ефективно запам’ятовувати складний навчальний матеріал, важких текстів, явищ, робить можливим не тільки фіксацію в памяті, ефективного довготривалого запам’ятовування і відтворення навчального матеріалу з метою застосування на практиці. Застосування мнемотехніки дозволяє безпомилково запам’ятовувати будь-яку точну інформацію, яка вважається важкою для запамятовування а також сприяє підготовці учня до діяльності в умовах сучасного інформаційного суспільства.

ЛІТЕРАТУРА

1. Андрєєв О.А. Тренуємо свою пам′ять. / О.А.Андрєєв// -М.: -2001р., Університетське.

2. Зіганов М. Мнемотехніка. /М.Зіганов, В. Козаченко // - 2000, Освіта.

3. Лапп Д. Мистецтво пам′ятати і забувати. / Д. Лапп.// - Сакнт- Петербург. -2003, - Пітер

4. Матюгін І.Ю. Школа ейдетики. Зорова, тактильна нюхова пам′ять. / І.Ю. Матюгін.// -М.: - 1994. – Ейдос.

5. Меженко Ю.С. Быстрое и эффективное развитие памяти, внимания и умственных способностей. / Ю.С. Меженко.// – Донецк: ООО ПКФ «БАО». – 2005. – 224с.

6. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. / В.О. Сухомлин-ський// – К.: Рад. Шк. – 1988. -304с.

7. Чепурний Г.А. Серія "Як навчитися легко вчитися". Книга 1. Асоціативний зв′язок, цифри та творче мислення. /Г.А.Чепур-ний, Ю.В. Палійчук Ю.В.// [Навчально-методичний посібник]. –Вінниця: ВМГО «Розвиток»., -2006. -80с. 8. Чепурний Г.А. Серія "Як навчитися легко вчитися". Книга 2. Як вивчити вірші, тексти, табличку множення. / Г.А.Чепурний, Ю.В. Палійчук Ю.В., С.В. Ковальов // [Навчально-методичний посібник].– Вінниця: ВМГО «Розвиток»., -2006. -80с.